Устюжна (Ustyuzhna)
Утворює міське поселення «Місто Устюжна».
Вперше місто згадується в Углицькому літописі 1252 року під назвою Устюг-Желєзний, що пов'язано з розташуванням міста на Залізному полі, місцевості, що багата болотною залізною рудою та пов'язано з початком розвитку металургії на Русі. Назву Устюг-Железный (або Железный устюг) місто носило в 13-16 ст. .
Історичним центром міста є городище, побудоване на березі Мологи, в гирлі річки Іжини, що впадає в неї, що і визначило назву поселення:Усть-Іжина—Устюжна або Устюжна Желєзопольська.
У XVI сторіччі Устюжна, з населенням близько 6000 осіб, стає найбільшим центром металообробки та зброярської справи Московії.
У середині XVI століття Устюжна стає в один ряд з такими великими торгово-промисловими центрами, як Новгород, Псков, Твер, Рязань, Ладога тощо. Уже в 1544 місто отримує митну грамоту від імені Івана IV Грозного.
До кінця XVI століття місто сильно змінилося. В 1597 посад за кількістю дворів запустів майже на 70 відсотків, а чисельність населення скоротилася приблизно в 3 рази. Основними причинами був мор та події в країні — Лівонська війна, опричнина, розорення Новгорода та північно-західних земель і, як наслідок, господарська криза.
У Смутний час жителі міста боролися проти інтервентів. Місто кілька разів зазнало нападів, але жодного разу не було захоплено.
У XVII столітті, Устюжна другий (після Тули) центр російської металургії та зброярської справи у Московії.
В 1702—1714 роках, за вказівкою Петра Великого, у місті було побудовано Іжинський збройовий завод, що отримав державне замовлення на забезпечення армії зброєю (виготовляв гармати, пищалі, мушкети, гарматні ядра та ін.). З 1727 Устюжна входить до складу Новгородської губернії, з 1738 — повітове місто Устюженського повіту.
Географічна карта - Устюжна (Ustyuzhna)
Географічна карта
Країна - Росія
Валюта / Language
ISO | Валюта | Символ | Значущі цифри |
---|---|---|---|
RUB | Російський рубль (Russian ruble) | ₽ | 2 |
ISO | Language |
---|---|
KV | Комі-зирянська мова (Komi language) |
TT | Татарська мова (Tatar language) |
CE | Чеченська мова (Chechen language) |
CV | Чуваська мова (Chuvash language) |